з Палацом у серціШановні педагогічні працівники, щоб протидіяти булінгу серед дітей:
1.Рівномірно приділяйте увагу дітям. У вас не повинно бути улюбленців. Ділення дітей на улюбленців та інших провокує булінг.
2.Виявляйте асоціативні вчинки дітей й корегуйте їх. Наприклад, випадки крадіжок, вимагання грошей, агресивної поведінки тощо. Такі випадки можуть бути початком булінгу або входження дитини в роль булера.
3.Розвивайте в дітях навички здорового способу життя. Фізична активність, заняття спортом, режим дня, правильне харчування тощо. Такі навички розвивають відповідальність, дисциплінованість, самостійність та активну життєву позицію. У активної відповідальної дитини менше шансів стати булерем або жертвою булінгу.
4.Розвивайте впевненість в собі та комунікативні здібності у дітей, бо закритих невпевнених дітей, частіше булять.
5.Слідкуйте за взаємодією дітей у групі однолітків, щоб вчасно розпізнати прояви булінгу.
6.Вибудовуйте відносини в групі дітей, стосунки між дітьми та вами на основі взаємоповаги та партнерства.
7.Створюйте умови для самореалізації та самовираження дітей в освітньому середовищі.
8.Розвивайте толерантність, цінності рівності серед дітей.
7.Ніколи не кричить на дітей. Крик це форма жорстокого поводження.
8.Не відокремлюйте одних учнів від інших за якимось критерієм у розмовах з дітьми, наприклад, відмінники, порушники спокою. Підкреслення вами відмінностей може стати приводом для булінгу.
9.Виховуйте співчуття до інших у ваших вихованців.
10.Підвищуйте рівень обізнаності дітей як учасників освітнього процесу про форми, прояви, причини та наслідки булінгу.
11.Формуйте культуру втручання в булінг серед дітей, щоб вони не були в ролі спостерігачів насильства, а повідомляли про нього. Варто розуміти, що спостерігання булінгу теж наносить психологічну травму дітям. Діти, які були спостерігачами булінгу можуть стати булерами з часом.
12.Проводьте профілактичні бесіди про насильство, а також правову та моральну відповідальність за вчинення булінгу.
13.Підвищуйте кваліфікацію та дізнавайтеся більше про булінг в освітніх закладах.
14.Повідомляйте керівництво закладу освіти й всіх відповідальних за протидію булінгу про випадки булінгу серед дітей.
Пам’ятайте, що ігнорування булінгу серед дітей є формою сприяння йому. Мовчання про булінг з боку вчителя додатково травмує потерпілу дитину й підбурює булерів продовжувати насильство [на основі: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8].
Шановні педагоги, цікаво як діяти, якщо стали свідком булінгу, тоді ці поради для Вас:
1. Зупиняйте булінг, не впевнені, що впораєтеся, покличте колег, охорону.
2. Надайте первинну медичну допомогу жертві при необхідності.
3. Зверніться до соціального педагога чи психолога за первинною психологічною допомогою для жертви;
4. Повідомте керівництво й батьків дітей для реєстрації та розгляду випадку булінгу.
5. Не звинувачуйте нікого з дітей.
6. Поговоріть з жертвою та кривдником окремо. Бесіда з жертвою перша на черзі. Якщо кривдників було багато розмова з ними ведеться по одному.
7. Дізнайтеся деталі насильства, наприклад, частоту, мотивацію, відношення спостерігачів, тривалість у часі, вид насильства тощо.
8. Акцентуйте увагу на насильницьких діях, а не особливостях кривдника в розмові з ним.
9. Організуйте зустріч жертви та булера через деякий час після розгляду випадку булінгу задля примирення сторін. Розмова кривдника та жертви не відбувається відразу. Ця зустріч можлива через кілька днів й навіть тижнів залежно від тривалості булінгу. Зустріч булера та жертви не проходить віч-на-віч, крім педагога в кімнаті може бути присутнім соціальний педагог/психолог. У випадку тривалого булінгу в такій зустрічі може не бути сенсу. Можливим виходом може бути переведення когось з дітей в інший заклад освіти чи хоча б іншу групу/клас.
Список використаних літературних джерел:
1. Діденко В. Булінг серед підлітків (на матеріалах соціологічного дослідження). Збірник матеріалів VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених (19-21 листопада 2024 року). 2024. С.165-167.
2. Градова Ю.В. Булінг в України: проблема очима дитини. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія Право. 2021. 63. С.41-45.
3. Запорожець А.К., Миронюк Т.В., Левченко Ю.О. Булінг в Україні – кримінологічна характеристика та запобігання. Монографія. 2020. 164 с.
4. Катеринчук К.В, Мацюк О. Булінг: правові та соціально- психологічніаспекти. Слово Національної школи суддів України. 2020. № 3 (32). С. 113-124.
5. Назарова О.О. Зарубіжний досвід застосування кримінальної відповідальності до осіб, що вчиняють булінг та мобінг. Часопис Київського університету інтелектуальної власності та права. 2023. 3. С.1-8. DOI: https://doi.org/10.32782/chasopyskiivp/2023-3-1
6. Найдьонова Л.А. Кібербуллінґ або агресія в інтернеті: способи розпізнання і захист дитини. Методичні рекомендації К., 2014. 80 с.
7. Поліщук Г. В. Булінг як сучасна соціально-педагогічна проблема: причини виникнення і шляхи подолання. Вісник Національного університету; Чернігівський колегіум; імені ТГ Шевченка. 2020. 164(8). С.91-95.
8. Стоп булінг. Юнісеф. URL: https://stopbullying.com.ua/ (дата звернення: 25.02.25)
