Українському мандрівному філософу Григорію Сковороді – 300 років.

Оновлено 03.12.2022 у 12:54

"Григорій Сковорода був диваком, але речі, які його хвилювали – вічні, а тому актуальні і зараз, в наш час.Сам Григорій Савич не менш цікавий, аніж його філософська спадщина.Не міг всидіти на одному місці, постійно був у русі, звідусіль його звільняли, бо не зраджував принципам і своїм переконанням. Не їв м’яса і риби – харчувався раз на день після заходу сонця (як мусульмани під час Рамадану). Спав по чотири години на добу.Іконічний образ Сковороди – це мандрівник «без кола й двора», як би по-народному сказали, з обов’язковою торбиною за спиною. А в тій торбі – Біблія і його власні рукописи. Ну, й сопілка або флейта, які його всюди супроводжували. На старість вже ходив з посохом як якийсь пророк – а може й був ним?

Сковорода добре знав античну філософію його називали то «українським Сократом», то «українським Платоном, то «українським Конфуцієм» навіть.Але за стилем життя був радше «українським Діогеном» – той жив у діжці, а Сковорода не мав власної стелі над головою – можливо, тоді тісніший зв’язок з небесами, з Богом?Сковороду цікавили теми Бога і знань, любові і дружби, душевного спокою і гріха, людських вад і людської сили… Стрижень його філософії – самопізнання, внутрішній світ людини, її внутрішній космос, всесвіт. «Щоб пізнати Бога, треба пізнати самого себе» – Григорій Сковорода

« Усе минає, але не Бог і не любов» – Григорій Сковорода

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/.../ukrayina.../32145420.html

Малюнки учасників обласної акції "Мудрість і сила в байках Григорія Сковороди"#ПалацакціямудрістьісилавбайкахГригоріяСковороди